Близько мiсяця в епiцентрi подiй знаходиться Смотрицький каньйон. Центром пильної уваги його зробила аж нiяк не влада, а громада, за що їй потрiбно лише подякувати. Дякувати не лише за порушення цього питання, а й за докори нам, журналiстам, що так довго мовчали. Проте мовчання - не завжди ознака страху. Доволi часто - це процес зведення кiнцiв з кiнцями та шукання в ньому всiх темних конячок, як би не намагався їх дехто завуальовувати.
ПАРКАН
Найбiльше i найперше, що обурило кам'янчан, це поява паркану на лiвому березi р.Смотрич. Щоб було бiльш зрозумiло, коли прямуєш у напрямку Старого мiста, необхiдно просто глянути з Новопланiвського мосту вниз лiворуч. Саме там з двох сторiн близько 5 га територiї берега огороджено парканом висотою в понад 2 метри та колючим дротом. Iз самого початку стороннiм пройти на вiдгороджену територiю було заборонено. I лише пiсля громадського сплеску незадоволення «деяких» громадян почали пропускати. Заборона пройти мотивувалася прекрасним лозунгом: «Це зроблено для того, щоб унеможливити подальше забруднення територiї тими, хто вiдпочиває «культурно».
Хто ж цi люди, що дали собi право визначати тих, хто вiдпочиває «культурно», а хто?..
На прохання пролити свiтло на дану ситуацiю, нас «посилали» до певної дати, на яку призначено певну прес-конференцiю, де дадуть вiдповiдi на всi нашi запитання.
Дочекалися...
ЧОМУ САМЕ «НАША СПАДЩИНА»?
Насправдi прес-конференцiя, яка вiдбулася 29 червня, замiсть очiкуваних вiдповiдей i розставлень усiх крапок над «i» додала чимало запитань. На деякi з них ми й досi не маємо вiдповiдi. I не тому, що їх не iснує, а тому, що їх, на наше переконання, приховують вiд нас i громадськостi.
На зустрiч iз журналiстами прийшли заступник мiського голови Олег ДЕМЧУК та голова МГО «Наша спадщина» Валерiй КАСПРОВ. Як з'ясувалося, саме ця органiзацiя i дозволила собi звести паркан i загородити територiю каньйону. Невже ця громадська органiзацiя не мала на це пiдстав? Нi, пiдстави якраз i були. На переконання Олега ДЕМЧУКА, все вiдбувається вiдповiдно до законодавства та програм, затверджених мiською владою. Зокрема, це i стратегiчний план економiчного розвитку мiста, i комплексна Програма розвитку туризму. Тобто на перший погляд усе виглядає законно.
Та в людей, якi здатнi думати, одразу виникає запитання. Ця дiлянка данiй структурi (МГО «Наша спадщина») була видiлена 2007 р., тобто майже разом зi створенням цiєї органiзацiї. То чи не пiд конкретну програму створювалася конкретна структура? Ось i перше запитання, яке залишається без вiдповiдi.
Взагалi, згiдно з рiшенням ХIII сесiї Кам'янець-Подiльської мiськради, 2007 р. було затверджено перспективну програму збереження та рацiонального використання природно-рекреацiйних ресурсiв Смотрицького каньйону в межах м.Кам'янець-Подiльський на 2007-2015 рр. В додатку №6 п.4 передбачається на територiї лiвого берега р.Смотрич (так звана рекреацiйна зона №2), вiд Новопланiвського мосту до шлюзiв через рiчку, облаштувати вiдпочинкову зону площею 5 га для мешканцiв мiста. Всього передбачалося, що iнвестицiї в цей проект складуть близько 10 млн.грн. Як пояснив заступник мiського голови, так i, власне, керiвник «Нашої спадщини», жодних робiт з того часу не проводилося - не було iнвестора. Сьогоднi ж цей iнвестор з'явився.
ХТО Ж ВIН?
Ще одне запитання без вiдповiдi. Нi Олег Вiленович, нi Валерiй Миколайович на пряме запитання «Хто ж iнвестор?» вiдповiдi нам не дали. Мовляв, iнвестор не хоче себе афiшувати. Проте в кулуарах ходять чутки, що цим iнвестором є структури, наближенi до БЮТу (вiд ред.: тут не потрiбно шукати полiтики, хоча не варто вiдхиляти версiю, що за цим спалахом громадського незадоволення могли критися i полiтичнi iнтереси їхнiх конкурентiв). Говорили навiть, що iнвестором може бути Олександр ТУРЧИНОВ. Правда, органiзатори прес-конференцiї на таке припущення вiдреагувати фразою: «Вперше таке чуємо!».
СКIЛЬКИ ДАЛИ?
Зауважте, що запитання «Скiльки дали?» не передбачає уточнення кому, воно, швидше, адресоване до так i невiдомого iнвестора. Скiльки вiн готовий вкласти коштiв, щоб облагородити територiю каньйону та облаштувати там зону вiдпочинку? Знову ж запитання, вiдповiдь на яке так i не прозвучала. «Комерцiйна таємниця», - пояснили нам. Щоправда, додали, що загальна сума, яку планують вкласти в даний проект, ще не визначена, оскiльки й досi територiю не можуть повнiстю вiдчистити вiд бруду та смiття.
ЩО Ж БУДУЄМО?
Повертаючись до рiшення ХIII сесiї 2007 р., знаходимо: «реалiзувати такi заходи:
* розчистку та укрiплення кам'яних схилiв каньйону вiд побутового смiття, землi та самостiйних зелених насаджень;
* благоустрiй територiї з влаштуванням дерев'яних навiсiв для вiдпочинку, лавок, урн для смiття, стацiонарних мангалiв, свiтильникiв;
* будiвництво човнового причалу та влаштування водного маршруту на правому березi рiчки бiля шлюзiв;
* влаштування дитячих, спортивних площадок, атракцiонiв та iнших споруд для вiдпочинку».
Тобто виявилося, що заходи прописанi, а самого проекту благоустрою територiї немає. Можливо, вiн все ж таки є, але журналiстам i громадськостi його не хочуть показати. Чому? Що ж приховують вiд нас?
Також пан КАСПРОВ зазначив, що проекту благоустрою поки що немає тому, що й досi не закiнчено розчищення територiї вiд смiття.
Ми слiпi, чи нас навмисно заслiплюють!? Як влада допустила дану органiзацiю без проекту здiйснювати тi чи iншi роботи!? Чи можна вважати слова Олега ДЕМЧУКА «Я вже пiвроку прошу, щоб вони надали проект» нормальною роботою влади та Олега Вiленовича зокрема!? Швидше, цей вислiв заступника мiського голови - не слова влади, яка повинна здiйснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства, а слова заручника обставин, i не лише їх...
Зрештою, побувавши на мiсцi подiй, ми побачили, що територiя вiд смiття та побутових вiдходiв уже давно очищена. З'явилася дорога, встелена щебенем, наметове мiстечко, будуються вже навiть iгровi майданчики! У розмовi з нами тамтешнi працiвники iз здивуванням вiдповiдали: «А як же без проекту!? Звичайно, вiн є». Кому вiрити? Запитання теж без вiдповiдi.
ПРОЙТИ МОЖНА?
Пiд час прес-конференцiї Валерiй КАСПРОВ та Олег ДЕМЧУК запевнили, що паркан - це лише тимчасова незручнiсть, а на огороджену територiю може пройти будь-хто. Слова були одразу ж пiдтвердженi дiями. Журналiстiв завезли на мiсце подiї, аби довести, що фотографiї iз замком на парканi, якими переповнений Iнтернет, це не що iнше, як вигадки. Туди пройти може будь-хто. На момент приїзду пройти, справдi, мiг кожен.
Принципово, знаючи, як влаштовуються такi «вiдкритi екскурсiї», нас у цiй групi журналiстiв не було. Поїхали наступного дня, без супроводу влади. Перше враження - шок. Справдi, можна потрапити! Вiдкрили ворота, зайшли всередину та потрапили прямiсiнько на облаштовану щебенем дорогу та в наметове мiстечко. Йшли, як звичайнi туристи, нас нiхто не зупиняв, проводжали лише поглядами. Не полiнувалися, дiйшли до кiнця вiдпочинкової зони та наткнулися на паркан. Але вже iз замком. Як пройти далi? На це запитання отримали вiдповiдь вiд одного з робiтникiв: «Йдiть вбрiд, там же мiлко».
Але чому йти вбрiд, коли нiколи цього не робили? Вирiшили повернутися i - несподiванка! Вхiд, через який ми так легко зайшли, було завбачливо зачинено на засув. То виходить, що нам просто пощастило?
А взагалi, нi пан ДЕМЧУК, нi пан КАСПРОВ не вiдповiли на запитання, як зведення паркану, хоч i тимчасове, узгоджується iз законодавчими нормами про будiвництво у прибережних смугах уздовж рiчки. Де обiцянi законодавством вiльних 50 метрiв вiд берега, на якi немає права претендувати жодна благодiйна органiзацiя, тим паче зводити там паркан!?
Цiкаво, що голова МГО «Наша спадщина» обмовився, що з часом цей паркан буде замiнено на бiльш естетичний. I не треба бути великим провидцем, щоб зрозумiти, що обмеження доступу до рiчки для пересiчного кам'янчанина все-таки буде. I сьогоднi, i завтра.
Взагалi, як нам пояснили, будiвництво паркану - це своєрiдний захист вiд тих, хто не вмiє культурно вiдпочивати. Мовляв, коли з каньйону розпочали вивозити смiття, то чого лише там не було: i пластиковi пляшки, i пляшки вiд алкогольних напоїв, шприци, презервативи, недоїдки... Але якщо йти за принципом вiдгородження парканом територiї, на якiй смiтять, то тодi потрiбно вiдгородити скрiзь: кожну вулицю, кожен дiм, декiлька метрiв перед офiсами та магазинами. Навiть мiську раду, i ту треба огородити. Можливо, це не найкращий спосiб навчити наш народ не смiтити та не бути бидлом!?
IНВЕСТОР ЧИ БЛАГОДIЙНИК?
Запитання «На яких умовах МГО «Наша спадщина» передано 5 га рекреацiйної зони?» теж залишилося без вiдповiдi. Точнiше вiдповiдь звучала так: «Ми просто проводимо благоустрiй територiї». Заступник мiського голови нас запевнив, що це не оренда, не приватизацiя, не оренда з правом викупу.
Тодi постає цiлком логiчне риторичне запитання: хiба знайдеться такий iнвестор, який погодиться вкласти кошти в невiдомо що пiд невiдомо якi гарантiї? Чи, може, це справдi благодiйник, а не iнвестор? Але якщо благодiйник, то як зрозумiти, що деякi з послуг тут будуть платними? Може, все-таки не благодiйник? Може, знову влада щось приховує вiд громади та намагається пришвидшити цей процес у зв'язку з наближенням виборiв?
БЕЗ РЕЛIГIЇ?
В Iнтернетi МГО «Наша спадщина», яка так активно на сьогоднi взялася за благоустрiй Смотрицького каньйону, пов'язують iз Всеукраїнським союзом церков Євангельських християн-баптистiв (ВСЦ ЄХБ). Навiть наводиться факт, що члени родини КАСПРОВИХ входять до керiвництва цiєї релiгiйної громади як в мiстi, так i на державному рiвнi. Та рiч не в цьому, адже кожна людина має право на свободу думки, совiстi, релiгiї. Проте якщо йти за логiкою речей, то ця територiя Смотрицького каньйону пiсля зробленого благоустрою цiлком може перетворитися в релiгiйний табiр для дiтей ВСЦ ЄХБ, а отже, може стати закритою зоною для всiх iнших. Та, як запевнив пiд час прес-конференцiї пан КАСПРОВ, релiгiйний аспект взагалi не розглядається. Якщо не розглядається, то чому би i не дати добро на благоустрiй? Хiба було би погано, щоб дiти мали гарнi зони для активного вiдпочинку, коли дорослi спускатимуться у чистий каньйон i насолоджуватимуться культурним (уже без лапок) дозвiллям!?
I ОСНОВНЕ
Дивно виглядають суперечки влади, журналiстiв i громадськостi щодо доцiльностi чи недоцiльностi будiвництва у каньйонi, благоустрою чи занедбаностi. Влада, напевне, забула, що Смотрицький каньйон - це природне надбання, якому мiльйони i мiльйони рокiв, який є геологiчною пам'яткою природи ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО значення, що повинен перебувати пiд особливою охороною.
Але хто сьогоднi охороняє цю пам'ятку? В кого знаходиться природоохоронне зобов'язання щодо цього об'єкта? Зателефонувавши усюди, куди тiльки можна, жодна з владних структур нам так i не зiзналася у своїй вiдповiдальностi за безвiдповiдальнiсть. Хто ж має природоохоронне зобов'язання над Смотрицьким каньйоном? На це запитання нам не вiдповiли нi в НIАЗ «Кам'янець», нi в НПП «Подiльськi товтри», нi в УЖКГ, нi в КП
«Кам'янецький парк»...
Можливо, Олег Вiленович i не обмовився, сказавши, що каньйон «безхозний»? Але чи робить ця обмовка честь владi? Невже «хознiсть» об'єкта, на переконання влади, визначається наявнiстю там паркана, вiдсутнiстю проекту та iгноруванням громадськостi!?
А хто дасть вiдповiдь на запитання, де взявся законний дозвiл на вирубування 327 дерев у каньйонi? В УЖКГ нам повiдомили, що був дозвiл лише на вирубування чагарникiв i кущiв. Проте ми на власнi очi бачили пеньки, що залишилися вiд дерев, якi, крiм усього, виконують неабияку важливу функцiю - запобiгають грунтовим розмиванням каньйону. Зрештою, якщо справдi буде зрубано 327 дерев, то цей збиток природоохоронцi оцiнюють у не менш нiж 2 млн.грн., при цьому зазначають, що немає гарантiй того, що пiд час такого «благоустрою» не буде знищено рослин, якi занесено до Червоної книги.
I на завершення: можливо, був правий один iз наших спiврозмовникiв, який поставив риторичне запитання: «А чи можливий такий «благоустрiй» у схожому до Смотрицького каньйону вiдомому на весь свiт Великому каньйонi (каньйонi рiчки Колорадо)»?
Чергове запитання. Чергова вiдсутнiсть вiдповiдi? А може нi i вiдповiдь на це запитання нам вiдома?
Сергiй СОКАЛЬСЬКИЙ, Наталiя ЯЦЕМIРСЬКА, «ПОДОЛЯНИН».